Цвинтарний колапс. Чому вмирати у Києві – це небачена розкіш

Київський крематорій — Цвинтарний колапс. Чому вмирати у Києві – це небачена розкіш
Фото: kiev.informator.ua
Київський крематорій

Єдине відкрите кладовище розташоване за 45 кілометрів від столиці

Цвинтарний колапс у столиці – проблема, яку тривалий час замовчує місцева влада. Ховати людей у мегаполісі немає де. Єдине відкрите кладовище розташовується за 45 кілометрів від Києва. На інших лишаються лише так звані «сімейні місця». Коштують вони недешево – захоронення такого штибу стають свого роду розкішшю. Тим часом єдиний у місті крематорій, попит на послуги якого нині зростає на 10% у рік, не вирішує проблеми. Ця установа за рік здатна виконати до 14 тисяч звернень і вже давно працює на своєму максимумі.

Що ж робить для вирішення цієї проблеми місцева влада?

Де і за скільки ховають?

Загалом у Києві 29 кладовищ.

  • Байкове
  • Биківнянське
  • Біличанське
  • Бортничанське
  • Братське
  • Вигурівське
  • Військове
  • Дарницьке
  • Жулянське
  • Звіринецьке
  • Корчуватське
  • Куренівське
  • Лісове
  • Лук’янівське
  • Михайлівське
  • Мишоловське
  • Міське (Берковецьке)
  • Північне
  • Пирогівське
  • Південне
  • Позняківське
  • Пуща-Водицьке
  • Святошинське
  • Совське
  • Солом’янське
  • Старообрядне
  • Троєщинське
  • Чапаєвське
  • Шулявське

При чому, лише одне з них – а саме Північне – має статус відкритого.

Інші – закриті (Старообрядне, Мишоловське) або частково закриті (там проводяться поховання в межах родинних місць поховань, а також виділяються нові місця для поховання громадян, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною).

На відкритому Північному кладовищі, як розповіли «Главкому» в одному з агентств ритуальних послуг Києва, виділення місця для поховання обійдеться недорого – можна вкластися в одну тисячу гривень (це із викопуванням могили та оформленням усіх необхідних документів).

Поховати близьку людину на одному із закритих кладовищ також можливо. У агентствах не ведуть такі розмови телефоном, пропонуючи зустріч. Проте «вилку» дізнатися все ж таки вдається – і суми тут вже значно вищі: від $2 тис до $15 тис.

Є ще один варіант, який пропонують надавачі ритуальних послуг – поховання на Білому кладовищі. Воно є новим і розташовується у селі Білогородка в Києво-Святошинському районі – 6,5 км від Окружної. Це кладовище належить громаді села та підтримується її коштом. Воно охороняється, там є освітлення, газони і місце для прощання. Отримати там одинарне місце, як повідомили в одному з ритуальних агентств, можна за 19 тис грн, а подвійне – за 27 тис₴

Звісно, до цього ще треба додати послуги ритуального агентства. Найдешевший набір – лише проста домовина, машина та вантажники – в середньому обійдеться у 3,5-4 тис.₴ При цьому, в агентствах, спілкуючись із родичами померлих, насамперед, радять не звертатися до виконавців ритуальних послуг, яких рекомендують лікарі, працівники моргу чи поліція. Начебто роблять вони це за відкат, а ціни в таких компаніях суттєво вищі за ринкові.

Як альтернативою можна скористатися послугами крематорію. Власне, через дорожнечу місць на цвинтарях попит на послуги єдиного у столиці крематорію лише за рік збільшився на тисячу звернень – з 12 тис 880 до 13 тис 714 (дані, відповідно, за 2016 та 2017 роки). Кремувати коштує мінімум удвічі дешевше.


Столичний крематорій
Єдиний столичний крематорій. Фото: kiev.informator.ua

Сама процедура кремації – 445₴ Загальний цінник (оренда катафалка, надання ритуального залу, урна і так далі) — в середньому близько 4 тис.₴

Перелік послуг та цін при кремації померлого в ритуальній службі КП «Київський крематорій»

(для перегляду — натисніть на зображення)

Розрахунок мінімальної вартості комплексу необхідних послуг, які надаються ритуальною службою КП «Київський крематорій» при похованні урн з прахом в колумбарії

(для перегляду — натисніть на зображення)

Що робить влада?

Проблема цвинтарного колапсу, як уже зазначав «Главком», — не нова. І неодноразово вона поставала на порядку денному у місцевої влади.



«Питання розглядалося, — повідомив ще восени 2016-го «Главкому» забудовник Ігор Ніконов, згадуючи свій час роботи першим заступником Кличка. – Моя позиція полягала в тому, що треба було терміново домовитися з областю про чіткий розподіл кордонів і нарешті вже узаконити їх». Таким чином, за його словами, можна було вирішити питання і стосовно кладовищ, і стосовно звалищ, та «втрутилась політика».

Проблема із відсутністю місць на кладовищах є не тільки у столиці, а й по всій країні. У зв’язку із цим ще влітку 2015 року у Мінрегіонбуді запропонували будувати крематорії для економії земельних ресурсів – через брак землі для поховань. У відомстві вирішили перекласти відповідальність по створенню кладовищ на місця і запропонували надати можливість органам місцевому самоврядування залучати інвестиції для будівництва крематоріїв та об’єктів для проведення громадських панахид. Це мало б частково вирішити проблему дефіциту земельних ресурсів.

Проте в 2017 році так нічого у столиці вирішено і не було.

У середині грудня минулого року стало відомо, що згідно з проектом програми соціально-економічного розвитку міста на 2018-2020 роки, КМДА має намір побудувати новий крематорій за 190 млн грн до 2024 року. Обов’язки з проектування об’єкта покладаються на комунальне підприємство «Київський крематорій». Та дещо пішло не так…

«Незважаючи на галас щодо кризи столичних кладовищ і незадовільний техстан єдиного у мегаполісі крематорію, в 2017-му здійснено аніскільки заходів для вирішення ситуації. І це при тому, що депутати Київради рік тому заклали в Програму економічного та соціального розвитку 400 тис. грн на підготовку проектної документації другого крематорію на Лівому березі», — написав на своїй сторінці у "Фейсбуці" депутат Київради Олександр Пабат. За його словами, при корегуванні бюджету позиція з проектування другого крематорію злетіла через «відсутність земельної ділянки».

(для перегляду — натисніть на зображення)

У коментарі «Главкому» Пабат розповів, що діючий крематорій потребує планового ремонту. «Там стоять печі, все це потребує відповідного технічного обслуговування через кожну певну кількість кремацій. І, наскільки я знаю, крематорій вже вичерпав свій ресурс. Чому так стрімко? Бо збільшилась кількість людей, які бажають своїх померлих родичів кремувати у зв’язку із тим, що дорого виходить поховати на кладовищі і місце там – дефіцит», — пояснює депутат.

У відповіді на офіційний запит «Главкома» у крематорії підтвердили, що кремаційне обладнання потребує реконструкції. І частково для цього навіть були виділені кошти із бюджету. Власне, для здійснення капітального ремонту крематорію необхідно близько 18 млн₴ На даний момент підприємство має трохи більше трьох млн₴

(для перегляду — натисніть на зображення)

Депутат Пабат також запевнив, що немає ніяких конкретних рішень і з приводу запланованого розширення Лісового кладовища. «Кабмін повернув до КМДА проект розпорядження про погодження зміни цільового призначення земельної ділянки по вулиці Крайній в Деснянському районі столиці як невідповідний вимогам регламенту... Сподіваюся, те, що відбувається носить умисний характер — мотивує киян жити довше», — жартує депутат.

«Усі ці пропозиції поховати за певну суму на будь якому кладовищі не можуть робитися без тісного зв’язку із керівництвом відповідної структури в КМДА», — висловив депутат припущення. Саме у цьому він бачить відповідь на питання: чому ж не роблять нові кладовища у Києві.

У відповідь на запит «Главкома» до управління ритуальних послуг Київської міської держадміністрації, в КМДА запевнили, що служба працює у звичайному режимі для забезпечення потреб громадян щодо здійснення поховання померлих, та повідомили:

  • розроблений у 2017 році проект розширення Лісового кладовища був відправлений на погодження у відповідні структури, а питання вартості розширення та наявності коштів не належить до компетенції служби;
  • ритуальною службою ведеться постійна робота із залученням додаткових земель для поховання киян. Переговори, зокрема, були проведені з адміністрацією міста Вишгород та Києво-Святошинською районною адміністрацією (хоча чиновники у відповіді на запит називають її обласною).

(для перегляду — натисніть на зображення)

Катерина Пешко, «Главком»


Джерело статті: “http://glavcom.ua/kyiv/publications/cvintarniy-kolaps-chomu-vmirati-u-kijevi-ce-nebachena-rozkish-474189.html”

О нас

АГРОНАВТ — новостной сайт, обличающий коррупцию, преступность, должностные злоупотребления, мошенничество и т.д. информируя о событиях, фактах, явлениях, и предоставляющий материалы для самостоятельного анализа. Сайт имеет в своей структуре новостные разделы по тематика и региональному признаку. Одной из глобальных задач мы видим перед собой сплочение людей в целях борьбы с происходящими негативными явлениями в стране. Сайт призван не только информировать граждан о резонансных происшествиях и событиях, но и помочь им в обнародовании собственной информации и донесении её до компетентных государственных органов.