Що змінилося на Дністрі, як житимемо далі? Рік після повені


Що змінилося= на= дністрі,= як= житимемо= далі?= рік= після= повені
23 липня — 5 серпня тривала водна експедиція Дністром, організована ЕГО „Зелений Світ” в рамках всеукраїнської громадянської кампанії „Дністровська екологічна хвиля” (http://greenworld.org.ua/index.php?id=1245752917). Експедиція пройшла відстань близько 130 кілометрів: від гирла річки Джурин — до гирла Збруча в історичному селі Окопи, де колись "півень співав на три держави".

В ході експедиції нами обстежено низку природних територій долини Дністра, що планується включити до національного природного парку „Дністровський каньйон”. Якщо декотрі з них збереглися добре, як приміром – ботанічний заказник „Глоди”, то стосовно інших можна вести мову про певну втрату біотичного різноманіття, а отже і природної цінності. Причина – тривала нераціональна практика господарювання, як наприклад, в урочищі „Обіжева”. Натомість ми бачили інші цікаві ландшафти на Дністрі та його притоках — степові, лучні, скельні — які можна розглядати, як резерв для заповідання й розвитку екомережі... Якщо не гаяти часу, їх можна включити і до складу земель національного парку. На його прискореному створенні наполягає Президент України у своїх указах, підписаних після катастрофічного паводку 2008 року.
Ми спостерігали чимало прикладів порушень природоохоронного законодавства: протиправного видобутку каменю та річкового гравію просто у дністровій долині, засмічення землі, випалювання природної рослинності, порушення режиму прибережних захисних смуг, миття у ріці автомобілів, рубок лісу, бракон’єрства... Тож у цьому сенсі вельми дивною виглядає ситуація, коли місцеві органи влади Заліщицького та Борщівського районів, з року в рік демонструючи власну неспроможність навести елементарний лад у справі природокористування та збереження природних ландшафтів, зволікають із погодженням питань про передачу земель до майбутнього національного природного парку.
Учасники експедиції в свою чергу провели зустрічі з керівниками місцевих органів влади (Устечко, Заліщики, Добрівляни, Зозулинці, Колодрібка, Вільховець), навчальних закладів (Заліщики, Городок, Дзвенигород), бібліотек (Заліщики), ЗМІ (Заліщики). Громадянські активісти взяли участь у сходах сільських громад в Устечку та Вільхівці, активно спілкувалися з мешканцями сіл: Устечко, Нирків, Іване Золоте, Зелений Гай, Добрівляни, Городок, Зозулинці, Синьків, Колодрібка, Вільховець, Дзвенигород, Трубчин, Окопи. Інколи розмови були непростими, але — поза сумнівом — корисними... Сподіваюсь, багатьох ми зуміли переконати, що національний парк створюється в інтересах людей: мешканців краю та його гостей, наших дітей та онуків. Що надалі відкладати справу його створення не маємо права...
Що змінилося= на= дністрі,= як= житимемо= далі?= рік= після= повені
Наших колег з інших регіонів України прикро вразила картина економічного занепаду регіону: практично скрізь знищені ферми, переробні підприємства, туристичні та відпочинкові бази, розбиті вщент дороги, недобудовані соціальні об’єкти, великі обсяги неораних земель, а також – ті несправедливі ціни, за якими мешканці сіл змушені продавати вирощену важкою працею продукцію приватних парникових господарств. У Колодрібці та Усті ми купували доброї якості помідори по 80 копійок за кілограм, коли у Києві та Харкові вони коштують 7 – 8 гривень.
Наразі вирощування помідорів стало чи не єдиним джерелом заробітків для більшості сільських мешканців у обох районах південно-східного кута області. Чому тутешня влада не бачить економічних перспектив у розвиткові сфери туризму та рекреації, який повинен стати одним з чільних напрямків діяльності майбутнього національного парку? Хто і для чого поширює серед людей примітивну брехню про те, що парк створюється для наступного розпродажу земель сільських громад, що адміністрація парку заборонить ловити у Дністрі рибу, купатися, навіть – проходити берегом річки?!... Чому дехто з людей вірить у ці нісенітниці?
Що змінилося= на= дністрі,= як= житимемо= далі?= рік= після= повені
Наша подорож припала на період особливо низької водності Дністра. Лише до певної міри це можна пояснити дефіцитом опадів: за даними Гідромету, у травні — липні цього року в басейні Дністра випадало від 25 до 90 % місячної норми дощів. Ми не раз мали нагоду пересвідчитись — у багатьох місцях колись повноводний Дністер можна без зусиль перейти вбрід. Практично до початку Дністровського водосховища шлях нашого катамарану час від часу перетинали мілини і доводилося сходити у воду, аби на руках перетягнути його. Як свідчать літні люди, таким маловодним — навіть у літню посуху — Дністер раніше не був. Та Вочевидь дається взнаки масштабне осушення боліт і заплав, надмірна вирубка лісів у Карпатах та розораність долин у Подністров”ї, спорудження дамб та польдерних систем, активізацію ерозії та замулення річища. Як результат піки паводків на Дністрі стали особливо стрімкими, межень – особливо безводним…
Учасники експедиції намагалися відстежувати дії влади та місцевих громад, до яких мав би спонукати їх минулорічний паводок 23 – 27 липня. На жаль, катастрофічні наслідки паводку не відкрили відлік нового часу – у ставленні до Дністра. Практично жодних змін у господарській практиці на територіях з високим ризиком підтоплення ми не помітили. Справу розробки проектів водоохоронних зон для сіл, що зазнали підтоплення, не розпочато. Береги річки у багатьох місцях як були, так і залишилися розораними просто до урізу води. Люди не відселяються з ділянок, що зазнали підтоплення... Чи захоче держава, або ж будь-яка страхова компанія компенсувати їхні втрати після наступного паводку ?
Насамкінець варто зауважити, що більшість учасників нашої експедиції – а серед них були наші колеги з громадських природоохоронних організацій Києва, Харкова, Миколаєва, Тернополя — прибули до Подністров‘я власним коштом, тобто експедицію можна вважати виявом справжньої громадянської ініціативи. Нам було приємно усвідомлювати, що проблеми нашого краю, нагальна необхідність здійснення рішучих кроків для збереження природної спадщини Подністров’я бентежать українських громадян незалежно від того, де вони проживають. Нагадаю, що „Дністровську екологічну хвилю” наразі підтримало більше 40 організацій з 16 областей України та м. Києва.
Експедиція отримала технічну підтримку — у вигляді безоплатної оренди туристичного спорядження — від Туристичної агенції "Terra Incognita" ( http://www.terraincognita.info), за що велике спасибі її лідеру Сергію Підмогильному.
Ми безмежно вдячні усім колегам за участь та підтримку.
Олександр Степаненко,
ЕГО "Зелений Світ"

http://www.polepravdy.te.ua/?page=news&newsid=361⊂=


О нас

АГРОНАВТ — новостной сайт, обличающий коррупцию, преступность, должностные злоупотребления, мошенничество и т.д. информируя о событиях, фактах, явлениях, и предоставляющий материалы для самостоятельного анализа. Сайт имеет в своей структуре новостные разделы по тематика и региональному признаку. Одной из глобальных задач мы видим перед собой сплочение людей в целях борьбы с происходящими негативными явлениями в стране. Сайт призван не только информировать граждан о резонансных происшествиях и событиях, но и помочь им в обнародовании собственной информации и донесении её до компетентных государственных органов.