Вітчизняний презерватив міг утримати відро води


Вітчизняний презерватив= міг= утримати= відро= води
”Если хочешь быть сухим в самом мокром месте — покупай презерватив в Мосрезинатресте!” Цей рекламний слоган 1920-х приписують поетові Володимиру Маяковському. У ті роки у світі презервативи тільки завойовували популярність. У нещодавно створеному СРСР, як і перед тим у Російській імперії, їх майже не виробляли, здебільшого завозили з-за кордону.

— Більшість людей або не знали про контрацептиви, або не уявляли, як ними користуватися. Жінки не запобігали вагітності, а обривали її, — розповідає сексолог та соціолог Ігор Кон, 80 років. — 1914-го року в Російській імперії зробили 400 тисяч таких операцій. А через шість років ця країна стала першою у світі, де аборт узаконили.

Тоді жінка в середньому переривала п’ять-вісім вагітностей. Статистика абортів жахала навіть владу, тому наприкінці 1920-х її засекретили. А 1934-го на XVII з’їзді ВКП(б) Сталін заявив, що ”темпы роста населения не соответствуют темпам строительства социализма”. І вже через два роки ”идя навстречу многочисленным заявлениям трудящихся женщин” аборти заборонили. Того ж 1936-го на Баковському заводі гумотехнічних виробів у Підмосков’ї завдяки підтримці Лаврентія Берії почали виробляти перші радянські презервативи. Вони отримали назву ”Изделие N2”. ”Изделием N1” був протигаз.

Вітчизняний презерватив= міг= утримати= відро= води

- Берії просто ліньки було тягати їх з-за кордону, — жартує 72-річний киянин Василь Дитенко. — Усі знають, якім ловеласом той Лавруша був. У нього ж у сейфі після арешту знайшли список з адресами усіх коханок, презервативи, порнографічні журнали. Десь читав, що вилучили ще й річ, яку у офіційному документі назвали "член гумовий штучний — 1 штука", — сміється чоловік.

Презервативи робили із цупкої жовтувато-сірої гуми. Щоб запобігти склеюванню виробів, їх посипали тальком. Вони неприємно пахли, були жорсткуваті на дотик й у два-три рази товщі, ніж нині. Зате були міцні — мали витримувати навантаження 200 кг на квадратний сантиметр, тобто відро води. Якість презервативів радянські фармацевти не покращували десятки років.

— У нас изделия нормального качества. Они прочные, не рвутся, — заявляв уже за перебудови Михайло Клюєв, який керував Головним аптечним управлінням Мінздраву СРСР протягом 30-ти років. — А удовольствие и удовлетворения женщин — это, знаете, нас не волнует. Если бы не было случайных связей, то и презервативы не нужны были бы. Зачем они, когда ты спишь только с женой?

Попервах за зміну робітник встигав виготовити лише 40 кондомів. Спочатку скляні стержні опускали в гумову суміш. Потім 7–8 хв. сушили в печі, оброблювали спеціальною речовиною — хлористим фіксатором, знову опускали в гуму, опісля — ще на 10 хв. у піч. Далі 15 хв. виріб випікається в термостаті при температурі 40°С. Потім його присипали тальком і знову сушили. Нині технологія виготовлення значно простіша й автоматизована: форми два рази занурюють у латекс, чекають поки він застигне. Потім одну партію — 4-6 тис. штук кидають у машину, подібну до пральної, але значно більших розмірів. Там вони полощуться у воді кімнатної температури, в яку додана дезінфікуюча речовина. Потому презервативи сушать у такій же машинці. Загалом полоскання та сушка займають півтори години.

Вітчизняний презерватив= міг= утримати= відро= води
Опісля виготовлення кондоми перевірялися на відповідність вимогам Держстандарту — ГОСТу. З однієї партії обирали 80 виробів та виміряли довжину та ширину. Якщо чотири із них виявлялися бракованими, усю партію викидали. Презервативи виготовляли одного розміру – 180 мм довжиною та 54 шириною. Це й же стандарт діє в Росії і нині. Через нього виробники презервативів мають чимало клопотів.

- За європейським стандартом ширина презерватива може бути від 44 до 56 міліметрів. У нас – від 52 до 56. Мабуть, цей ГОСТ колись хтось писав «під себе». Нині ширину 54 міліметри використовуємо для розміру ХХL. Але попит на такі кондоми не високий. Коли ж запустити презервативи ХХХL шириною 56 міліметрів, їх геть не купували, — розповідає на сайті російської компанії «Contex» її представник. – Нині найменші презервативи робимо шириною 52 міліметри. Щоб вони краще трималися і не спадали, трохи звужуємо вироби в області головки. Це усе, чим можемо допомогти нашим покупцям.

За ГОСТом довжину та ширину презервативів перевіряли так: ”Презерватив раскатывают и дважды слегка растягивают, чтобы разгладить морщины, — зазначено у вимогах ГОСТу 1983 року. — Затем его надевают или на градуированный стержень или на измерительную металлическую линейку. Презервативу дают свободно висеть, записывая с точностью до 1 мм точную длину презерватива”

Розтягуватися він мав на 700%. З нього вирізали кільце й повільно розтягували. Момент розриву фіксували і вираховували, чи відповідає він нормам.

Щоб перевірити герметичність, у кондом набирали 200 мл води. А далі: ”По истечению не менее 1 мин. презерватив осматривают визуально на отсутствие утечки воды, наличия капель влаги на стенках презерватива или обертывают фильтрованой (промокательной) бумагой с целью обнаружения на ней пятен влаги. Презерватив, у которого обнаружено отверствие, считают дефектным”.

Вітчизняний презерватив= міг= утримати= відро= води
Була й перевірка ”на стойкость презервативов к воздействию климатических факторов при транспортировании”. Запаковані презервативи на 4 год. клали в камеру з температурою 50°С, після цього 4 год. вони перебували в нормальних температурних умовах, потому їх поміщали в камеру, де було -50°С.

Якщо чотири презервативи виявлялися бракованими, викидали всю партію.

Через появу СНІДу виробництво презервативів в СРСР у середині 1980-х збільшили удвічі — до 200 млн на рік. Та й цього було замало для країни із 280 млн населення. 1988-го найпопулярніший радянський журнал ”Огонек” опублікував листа з Риги, у якому скаржилися, що там уже місяць неможливо купити презервативів.

Вітчизняний презерватив= міг= утримати= відро= води
— Презервативи розбирали швидко й побагато, — розповідає 53-річна Олена Шклярук, яка три десятиліття працює в аптеці. — Імпортні індійські — по десять штук купували. Вони були в червоній упаковці у вигляді стрічки. Коштували 4 копійки за штуку. Радянські — наполовину дешевші. Але вони не таким попитом користувалися. Я тоді працювала в аптеці N1, у центрі Києва. Не пам’ятаю, щоб хтось соромився їх купувати. Брали і жінки, і молодь, і чоловіки. Сказав тихенько слово — й аптекарка подає.

Мінздрав СРСР наполягав, аби вітчизняні заводи збільшили виробництво презервативів до 600 млн на рік. Замовлення було не під силу: виготовили лише 220 млн.

”Знаете, сколько поставили этих столь необходимых изделий аптекам в 1988 году? — писав журнал ”Здоровье” у червні 1989-го. — Стыдно сказать — менее 3 штук в год на каждого мужчину в возрасте от 20 до 60 лет. В 1989 году заявка в лучшем случае будет удовлетворена на 29%. Вот так! Можно сколько угодно расклеивать плакатов, разъяснять в прессе и по телевидению необходимость пользования презервативами, да только где их взять, коль наша высокоразвитая промышленность справиться с проблемой не в состоянии?”

Спеціально для "Газети по-українськи"


О нас

АГРОНАВТ — новостной сайт, обличающий коррупцию, преступность, должностные злоупотребления, мошенничество и т.д. информируя о событиях, фактах, явлениях, и предоставляющий материалы для самостоятельного анализа. Сайт имеет в своей структуре новостные разделы по тематика и региональному признаку. Одной из глобальных задач мы видим перед собой сплочение людей в целях борьбы с происходящими негативными явлениями в стране. Сайт призван не только информировать граждан о резонансных происшествиях и событиях, но и помочь им в обнародовании собственной информации и донесении её до компетентных государственных органов.